19 червня в Мінськ прибув глава МЗС РФ Сергій Лавров для нормалізаціївідносин між РФ та Білорусією. Цей візит свідчить про своєрідний відчай РФ та те, що Лукашенко взяв верх у протистоянні із Путіним. Наростаюча продовольча криза в Росії не дає їй змоги зберегти лице, тому Кремль мусить прогинатись.

Головним же досягнення візиту стало укладення між Росією і Білоруссю угоди про взаємне визнання віз, виданих іноземцям для в'їзду в ці країни. 

Але це все офіційна мова дипломатії, за яким ховається те, що насправді не дозволено викладати на загальний огляд. В даному випадку я маю на увазі досить серйозно загострилося політичне протистояння Мінська і Москви і взаємні інформаційні та навіть гібридні випади.

І дуже показово, що Сергій Лавров відправився до Мінська саме в той момент як в Білорусі: був затриманий підполковник російської поліції у відставці Андрій Новиков, якого звинуватили в підготовці і організації заворушень під час виборів президента РБ; на адресу "Газпрому" прозвучали звинувачення у втручанні в саму передвиборчу компанію; президент Білорусі заявив про запобігання планів по дестабілізації РБ; а в російському сегменті інтернет став публікуватися компромат на старшого сина Лукашенка - Віктора.

Так само білоруські ЗМІ повідомляють, що ще в третій декаді травня держпідприємствам РБ було дано вказівку припинити обслуговування і вивести свої кошти з російських банків і їх філій.

Погодьтеся, цікавий збіг. Збіг. Яке мені один в один нагадало 2016 й рік, коли ГРУ в Чорногорії провалила державний переворот. Тоді, заминати скандал в Сербію вилітав Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев, який в Белграді приніс офіційні вибачення за російських організаторів перевороту в Чорногорії.

Власне, ганьба був ще той, після чого Луб'янка в рази посилила натиск на Гризодубова. І в контексті нинішнього перетягування каната Мінськом і Москвою, загальні риси з чорногорським провальним сценарієм проглядаються досить чітко і ясно.

Адже починаючи з 2019 роки кількість претензій Білорусі до Росії, вже навіть не економічного чи політичного характеру, а щодо ведення розвідкою "братньої" держави несанкціонованих, деструктивних дій, зросла в рази.

Наприклад, навесні 2019 року, коли був заарештований колишній начальник охорони Лукашенко і затриманий ряд високопоставлених силовиків, з РБ паралельно вислали (офіційно був відкликаний) посла РФ Михайла Бабича. Того самого Михайла Бабича, який спочатку повинен був працювати в Києві, а зараз курирує донбаське напрямок ФСБ і до якого в Білорусі було надано військовий аташе Кирило Колючкін. Аташе професійні навички якого збудовані на фундаменті організації державних переворотів. 

А восени 2019 з Білорусі вже був висланий військовий аташе РФ Роман Спиридонов, підозрюваний у проведенні шпигунської діяльності, якого до цього, за аналогічною "статті" виганяли з Франції. Причому буквально відразу ж після відправки Спиридонова геть, в Мінську затримали і допитали громадянку Росії Анну Богачеву, співробітницю "фабрики тролів" кухаря Путіна - Євгенія Пригожина.

А тому, що пролунали вчора з вуст Олександра Лукашенка слова про запобігання планів по дестабілізації Білорусі і з'явився для згладжування кутів в Мінську Сергій Лавров - це аж ніяк не збіг, а спроба зам'яти непотрібний скандал перед парадом 24 червня. І, схоже, Москва дуже сильно прокололася білоруською напрямку. Втім, їй це вже традиційно властиво.