У Мережі поширюють фото очільниці Музею Голодомору Лесі Гасиджак, зроблене під час медіатуру будівництвом Музею Голодомору. Під світлиною в.о. директорки, опублікованою у Facebook МКіП, з’явилися коментарі, які критикують її зовнішність та надмірну вагу. Одним з перших це зробив юрист Клим Братківський. У своєму дописі у Facebook він попросив вважати його допис «бодішеймінгом, фетшеймінгом і лукізмом». Він зазначив, що Музей Голодомору має очолити, на його думку, військовий, який «пройшов російський полон і знає реально, що таке голод». Після загального обурення, він закрив свою сторінку у соцмережі, проте залишилися скріншоти.
Як пожартували у спільноті Колективне юридичне медіа Спілка мертвих юристів про інсайди та інсайти юридичного ринку: «Музей першої світової війни має очолювати ветеран першої світової війни. Музей риб має очолювати риба. Музей тупих дописів у ФБ має очолити наш колега, адвокат Клим Братківський».
Колеги, друзі і пересічні користувачі українського сегменту Мережі виступили на захист Лесі Гасиджак. Вони зауважили, що хейт через зовнішність — «це найбільш огидне, що було в останній час в українських мережах», «це днище» і «замежний треш». Користувачі Мережі також зауважують, що хейт розпочався також на хвилі суспільного запиту щодо приоритетності розподілу коштів, адже на добудову Музею Голодомору у період війни Росії проти України виділили 500 млн грн, що викликало суспільний резонанс.
«Читала і не вірила, що то читаю. Очільницю Музею Голодомору Лесю Гасиджак шеймлять через тіло. Це просто якесь днище, не маю інакших слів, бо знаю Лесю, як потужного, кваліфікованого фахівця в цій важкій сторінці нашої історії. Людину, яка досліджує і робить все, щоб відкрити деталі Голодомору в Україні. Я не прихильниця якихось конспірологічних історій, але весь цей дикунський шейм почався після того, як Леся заявила, що СБУ не дає ознайомитися з дослідження про кількість жертв Голодомору», — написала Наталка Макогон, яка працює в Superhumans.center.
«Нездорові розумом і серцем особи ще й фейкують, що вона до теми геноциду не має ніякого стосунку. Так от, цією темою пані Леся займається вже понад 20 років, і ніяких питань щодо зовнішності досі не виникало. Виникли тоді, коли почала розвіювати фальсифікації, поширені попереднім керівництвом музею. Ці фальсифікації перекреслювали наробок українських істориків та демографів, руйнували міжнародний імідж України як цивілізованої держави і загрожували національній безпеці. І от, на хвилі суспільного запиту на пріоритетність озброєння для фронту і другорядність коштовної добудови музею в час війни, почалася активна кампанія цькування в.о.директорки», — зауважила координаторка програми Holodomor Research and Education Centre Ярослава Музиченко.
«Знаю Лесю Гасиджак особисто. І мені так прикро від того, що доводиться зараз їй переживати… Я просто в дикому щоці від деяких дописів і коментарів своїх співвітчизників…», — зауважила писменниця Леся Мудрак.
«Вже рік, як спеціаліст високого ґатунку керує музеєм. Нікому до цього не було діла. Чи чоловік там, чи жінка, яка в тієї людини освіта, скільки вона важить та на що витрачає свою ЗП. Всім було пофіг. Але ж ще 13 липня затвердили виділення 574 млн гривень на добудову Музею. Ну і понєслась. І донеслась до того, що маємо. Жодної конструктивної критики, окрім воплів про вагу. І за це мені соромно», — написала Камілла Костенко, ВІдкритий університет Майдану.
«Спроби цькувати в.о. директорки Музею Голодомору Лесю Гасиджак через її вагу — це найбільш огидне, що я бачив в українському сегменті соцмереж за останні місяці. І це таки щось значить, бо огидного було чимало. Коли претензії висуваються не як до науковиці і не як до менеджерки, а як до носійки ваги — це просто замежний треш», — зауважив журналіст Данило Мокрик.
«І я зараз не про той хейт, проти якого наші колеги стали в оборону й реальною підтримкою Лесі. Я дещо про інше. Мене вражають маніпулятивні вкиди про 500 млн., які не на часі. Агов, шановні! Будівництво триває не перший рік. І не витратити кошти на будівництво — це поховати його не на рік-два-три… Ви взагалі уявляєте, з чим ми лишимося, якщо вчасно не будуть проведені роботи. Тоді ж ви першими побіжете волати, що все пропало, все валиться і скільки коштів зникнуло», — написала заступниця директора з культурних проектів і комунікацій в Київський культурний кластер Ірина Плехова.