Дві дуже подібні трагедії зі збиттям літаків.

Після першої – країна, з якою хочуть дружити всі великі світові лідери, влаштувала кривавий цирк з істериками, кривляннями і перекладанням провини.

А після другої – напівтоталітарний режим, закрита країна і світова парія скупо визнає свою провину. Без істерик, кривляння і перекладання провини на всіх. Це катастрофа, трагедія навіть для безпосереднього винуватця та політично відповідальних осіб.

В обох ситуаціях Україна постраждала. В обох ситуаціях людей вже не повернути. Але, виходить, навіть у порівнянні з Іраном Росія – чмо. І це треба пам’ятати, даючи оцінки всім нашим, хто виступає за дружбу з РФ.

Тетяна Даниленко