Відсутність такого плану призведе до затримки фінансування відновлювальних заходів, підвищення ризиків хаотичної забудови та рейдерства. Натомість наявність документа може збільшити надходження до місцевих бюджетів на 10-20%.
Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань державної влади, місцевого самоврядування та містобудування Олена Шуляк.
Згідно з Законом № 711, який набуде чинності 1 січня 2025 року, кожна громада зобов’язана створити просторовий план. Це містобудівний і земельний документ, що охоплює всю територію громади без обмеження терміну дії.
План є гнучким: його можна оновлювати щороку. Він дозволяє громадам законно відводити землі для шкіл, садочків чи житла, підприємцям — розширювати бізнес, а мешканцям — змінювати цільове призначення ділянок.
Олена Шуляк зазначила, що процес створення планів складний і новий для громад, тому їх реалізація відбувається повільно. Для спрощення роботи пропонуються два основні інструменти: державний містобудівний кадастр, який уже функціонує, та програми комплексного відновлення (ПКВ), які можуть стати основою для розробки просторових планів.
За словами Шуляк, через війну багато підприємців перенесли бізнес у безпечніші регіони, а близько 20% згодом повернулися, диверсифікувавши виробництво. Просторові плани спрощують дозвільні процедури, скорочуючи час і витрати на запуск нових проєктів.
У кожній громаді, за словами парламентарки, мають бути чітко визначені правила забудови: допустима висотність, мінімальні відстані між об’єктами, заборони та обмеження для певних територій.
Якщо підсумувати та узагальнити, лише з планом просторового розвитку громада зможе відвести земельну ділянку під певний вид діяльності, підприємець — розширити свій бізнес, а звичайний житель — змінити цільове призначення своєї ділянки.