Сльози дорослішання: відома психологиня втішила батьків дівчат, що страждають через викриття Спартака Субботи
Почалося все з того, що популярний український психолог, лікар-психіатр і блогер Спартак Суббота опинився в центрі гучного скандалу, коли онлайн-медіа "Свідомі" провело розслідування, в якому стверджується, що Спартак Суббота є шахраєм і самозванцем. Автор розслідування, психолог і гештальт-терапевт Ілля Полудьонний, звинуватив колегу у брехні, сексі з клієнтками та співпраці з забороненою нині партією ОПЗЖ.
Далі актор Євген Янович, який вів разом із Спартаком Субботою один із найпопулярніших українських подкастів "Подкаст терапія", оголосив про закриття проєкту та скасування туру Україною.
Коли пристрасті трохи почали вщухати, зʼясувалося, що в подкасту була ціла армія прихильників, переважно дівчат підліткового віку, які дуже негативно сприйняли звістку про закриття проєкту.
Про це на своїй сторінці в Facebook написала Олена Пшенична.
Кількість повідомлень, сповнених болю та відчаю, дійсно вражає. Пост зібрав більш ніж дві тисячі перепостів та широкий спектр реакцій. Багато хто з батьків вперше почув імʼя Спартака Субботи, і після цього зацікавився тим, який контент споживають їхні діти в соціальних мережах.
Батьківська стурбованість вилилася в численні коментарі та дискусії в соціальних мережах. Дехто радив батькам уважніше ставитися до своїх дітей і цікавитися тим, що саме вони слухають або дивляться, інші пропонували навпаки послабити батьківський контроль і більше довіряти своїм дітям.
Відома психологиня Катерина Гольцберг спробувала заспокоїти батьків дівчат, які ридають через закриття подкасту Спартака Субботи, і дала їм кілька порад:
"Дівчат треба втішити. Так, втішити, як втішають маленьких дітей, як втішають людей, які зазнали втрату кумира, втрату першої любові, які зазнали розчарування. Це непогані сльози. Сльози дорослішання. Сльози безпорадності та прийняття незворонього. Це важливо пережити саме в підлітковому віці, щоб навчитися втішатися самостійно і знати, що робити з такими розчаруванням потім. Щоб не впадати в дитячу істерику в дорослому віці. Щоб розрізняти "поганих хлопців" і не вестися на їх харизму, за якою може стояти навіть соціопат (зараз не про цього героя).
А далі дівчатам треба пояснити, чому так сталося. Чому те, що вони бачать, може відрізнятися від реальності. І це чудова тема для початку розмови з батьками".
