Син боровся за Україну, а батько на похороні заявив, що йому того всього не треба, бо він ходить до “рускої церкви”
– Вам не почулося! Саме так і сказав!
Ось який результат пропаганди московських попів і їх впливу на свідомість простих парафіян! А нам же вони розказують, що вони “Українська Церква”!
Герой боровся проти окупації Батьківщини рускім міром!
А батько сказав мені: “не говоріть усього того, бо я хожу до рускої церкви! Мені тут яка разніца?”
Мати воїна підійшла і подякувала за моє слово.
Сказала, що все я добре сказав, що вона хотіла лише, щоб похорон сина пройшов тихо, бо син воював за Україну.
Я її підтримав, подякував за такого сина і за його виховання:
– Дорога матусю, сьогодні ваш син моїми устами дав останній бій за Україну у своїй війні проти руского міра, який привів війну у наш дім і забрав у вас вашого сина! Дякую Вам!
– Дякую і вам, отче!
Господи, благослови наш згорьований народ мудрістю та розсудливістю, щоб діти і батьки не стояли по різні сторони барикад!
А щоб усі ми любили і Тебе, і свого ближнього!
Щоб любили СВОЮ, а не чужу Батьківщину!
Щоб любили СВОЮ, а не чужу Мову!
Щоб любили СВОЮ, а не чужу Церкву!
