Якісь вікна альтернативних можливостей у них, звичайно ж, поки що є (якщо говорити про обґрунтованість бравади). У плані товарів – іранське чи китайське імпортозаміщення. У плані послуг, якщо говорити про великі міста, у Москві так точно – узбецьке чи таджицьке заміщення росіян.

На рівні ідеології та масової свідомості – все ще тримається культ ідола. Ну, ця формула Володіна: «Є Путін – є Росія». Хоча йому треба було спантеличитися, скоріше, наступною статикою: «Є Володін – є корупція. Немає Володіна – є корупція».

Вони там готуються позбавляти всю Україну «нацизму». Не розуміючи, куди їх може завести ця неадекватність.

Не виключаю, що Бункерний таки має цю опцію – натиснути на кнопку. Але, може, так станеться, що він натисне – а нічого не полетить. Крім бумерангу в саму Росію у вигляді різних зовнішніх реакцій та внутрішніх процесів.

Хотіли війни – отримають її, зрештою, у тому чи іншому вигляді у себе на території. Принаймні все для цього роблять. Самі. Прямо зазивають «зарубу».

Хотіли повернутися до СРСР – повернуться. Всіх повернуть у совок. На пломбір, на москвич, дефіцит. І на джинси за ціною місячну зарплату.

І тоді вони почнуть палити не лише книги, а й портрети вождя.

Таке враження, що вони розпочали цю війну, щоб їм самим хтось допоміг денацифікуватися та демілітаризуватися.