Павло Зібров розсекретив, чому Віталій Білоножко тривалий час не виходив на сцену
Павло Зібров припустив, що після смерті співака, який колись збирав стадіони, неабияк підвищиться попит на його творчість. А Марина Зіброва розповіла, яким Білоножко був чоловіком для дружини Світлани та батько своїм синам.
"Ми з ним були знайомі років 40. Зустрілися, коли я ще грав в оркестрі, а він уже був солістом радіо й телебачення в парі з Аллою Кудлай, – розповідає Павло Зібров. – Вони були тоді суперзірками. Я не знаю, з ким зараз можна порівняти ту популярність. Нині стадіони збирають Монатік та Полякова, а тоді Білоножко, Кудлай та Зібров. Віталій – красивий, худенький, зі сліпучою посмішкою! Випускник вокального факультету консерваторії, учень легенди-педагога Костянтина Огнєвого, серед вихованців якого були також Микола Мозговий та Олександр Пономарьов.
"Ми об’їздили з ним із гастролями всю Україну та країни колишнього СНД. У купе – завжди разом. Виймали бутерброди, пляшечку – і розмови-розмови, – згадує Павло Миколайович. – Спілкувалися, дружили, жартували, хуліганили… Молоді та завзяті. В нього було багато прихильників не тільки в Україні. Приходили спеціально до нього в містах, різних куточках колишнього Союзу".
"Це величезна втрата для України. Більш як десять років вони зі Світланою робили унікальний фестиваль "Мелодія двох сердець". Я співав там із Мариною, з дочкою Діаною, зі своїм братом. А уявіть, скільки простих родин повірили у свій талант, дякуючи Білоножкам, які робили відбіркові тури по всіх обласних центрах, шукаючи яскраві сім’ї? Це яка робота, – додає Зібров. – Зараз, коли артиста не стало, впевнений, піде підвищена цікавість до його творчості. Побачите, який буде сплеск. А в нього творче надбання величезне. Соліст радіо і телебачення – ви навіть не уявляєте, скільки всього записав – пів тисячі пісень, не менше. Про таку роботу кожен артист тільки мріяв. Випускати нові пісні в ефір – розкрутка артиста колосальна".
"Востаннє ми бачилися ще до пандемії. Коли ми з Маринкою святкували срібне весілля, він приходив. І співав, і чаркувався, і жартував – залишався до самого кінця. Було з пів сотні гостей, а він пішов чи не останнім. Він був дуже завідним, але в останні роки, мабуть, оберти уповільнилися. Останнім часом Віталік практично ніде не з’являвся. Жив під Києвом, у власному будинку – там у нього місце шикарне, краєвид неймовірний, свій ставочок. Неймовірна кількість птахів – він їх усіх знав, називав по іменах.
"Розумієте, кожна людина робить свій вибір – він жив у своєму світі, – додає дружина Павла Зіброва Марина. – Гарний будинок, сад, птахи – і йому було комфортно. Та ще й цей клятий ковід! Павло ледве не помер від нього. Де підхопив? На концерті. Тому Віталіка можна було зрозуміти – він не хотів себе наражати. А коли закінчився ковід – і війна. Які виступи? Куди виходити? Та й шоубізнес зараз інший. Мені здається, що в нашій країні якось тільки тепер почали звертати увагу на артистів старшого віку з їхніми вічними піснями. А раніше – не запрошували, забували. Хтось зміг пробити цю стіну, а хтось не захотів, як Віталік".
"Але хто не пам’ятає минулого, не має майбутнього. Треба писати й згадувати про Василя Зінкевича, Поповича, Бобула, Зіброва, – продовжує Марина. – Не так багато цих співаків зараз. Ніна Матвієнко пішла, тепер – Віталій Білоножко. Молодь – пам’ятайте, режисери – згадуйте. Я дуже вдячна тим, хто не забуває. Знаю, що Віталіка теж запрошували, ми не знаємо, чому він відмовлявся. Тільки він сам знав. Думаю, що по ньому сильно вдарила ця війна. Як і всі в його віці, мав хронічні захворювання. На жаль, така коротка доля. Пішла легенда".
"Він був дуже гарним чоловіком Світлані, піклувався про своїх синів, – додає дружина Зіброва. – Дуже любив онуків. До слова вони: Віталій і Світлана Білоножки, уявляєте? Вони вже дорослі. Павло згадав про фестиваль "Мелодія двох сердець". Наша дочка Діана виросла на цьому фестивалі. Ми співали, а вона танцювала на сцені, коли їй було п’ять років. Віталік запитав: "Що хочеш, щоб тобі подарували?" Вона чомусь забажала темношкірого пупса. А де такого знайти? А він знайшов і подарував. А потім Діана співала вже на сцені фестивалю з татом".
