Наказ міністром оборони підписаний – Віктор Анатолійович у вільному польоті…Дружина плакала лише тоді, коли приніс додому коробку з дипломами / грамотами/ нагородами…
Ось і все – я дружина офіцера, звільненого в запас.
Наказ міністром оборони підписаний – Віктор Анатолійович у вільному польоті…
Чи здивована я?
⁃ Ні. За останній час звільнилася така кількість офіцерів, що цього інтуїтивно чекала. Правда, думала, що це буде після закінчення контракту і за власним бажанням
Але тепер мене «терзают смутные сомнения»: невже державі не потрібен такий спеціаліст?
⁃ освіта артилериста з відзнакою;
⁃ сертифікати СМР-2 на знання англ. і нецької мов (розмовляє ще й польською і вчить арабську);
⁃ міжнародний досвід співпраці з НАТО;
⁃ автор не лише законодавства про службу в резерві, а й один із тих, хто створював цю систему;
⁃ знання і досвід у мобілізаційній роботі (5 хвиль мобілізації проведено; сформовано 4 бригади, 2 полка, 3 батальйони, відновлено роботу системи військових комісаріатів більше над у 40 адм.- конкретно цю інформацію запитала в чоловіка, бо не орієнтувалася…);
⁃ співавтор документів / метод. рекомендацій щодо функціонування системи СІМІС
⁃ про участь в АТО вже і згадувати не варто: там був кожен адекватний офіцер (на мою думку)…
⁃ І вік не пенсійний, і висновок ВЛК: «придатний»…
⁃ І поліграф проходив (не зрадник, не залежний (алкоголь, наркотики, азартні ігри), ще там щось…
Людина інтелігентна, вихована, принципова, патріотична, ерудована…
Які ж ви самозакохані особи, панове!
Стандарти НАТО?
j-структура?
Ну-ну…
Якщо раптом, друзі, почуєте, що «немає кадрів, всі не такі», – згадайте мій пост.
У 2014 році В.А. закінчив перший факультет Нац. ун-ту оборони їм. Черняховського. Знаєте, скільки осіб із випуску залишилося у лавах ЗСУ зараз? Аж 1!
Чому?
Чому держава витратила кошти на підготовку спеціалістів, а потім нічого не запропонувала? Погано вчили? Навіщо дали дипломи? Чому даремно витрачені кошти платників податків?
Кадрова ж політика в ЗСУ – «обнять и плакать». При всій повазі до деяких осіб, це просто статисти, які лише готують документи по дзвінку «зверху»
Помиляюся? Можливо…
Минулого року відправили на навчання до Міжнародної бізнес-школи. Говорять, що Хомчак тоді особисто відбирав кандидатів (брешуть, напевно, або ж бачення змінилося). Витрачені за курс кошти (а це більше 80 тис грн!) фондом «Повернись живим» користі саме державі теж не принесуть.
О! Ще була «історія» з незалежним мовним (англ) центром щодо злагодж. дій – якось так… Запропонували. За пів дня зробив програму / структуру центру. Запросили до заст. міністра + якісь консультації з радниками… «Говорили-балакали – сіли й заплакали». Все. Тиша: забули про центр, офіс реформ, взагалі, ліквідували!
А витрачений час? А ідеї? Та кого ж це цікавить?!
Потім була історія з Офісом Президента, прости Господи…
Пройшов співбесіду на посаду головного консультанта. Оформили документи – знову тиша: то зміна керівників, то «ні-ні, все всилі: ми пам‘ятаємо про вас»
Думала, амнезія, але з‘ясувалося сьогодні, що і директорат ліквідували й людей, які проводили співбесіди звільнили
Не знаю, чи є майбутнє в держави, в якій експертки з питань оборони та безпеки мають освіту ун. Карпенка-Карого + якісь курси
Спеціально читала біографії й інших заступників керівника ОП: майже всі із 95 кварталу. Можете самі переконатися. Є, наприклад, «кадр» із освітою Запорізький будів. технікум, а через 15 років школа бізнесу – все!
А ось такі люди, як Віктор Анатолійович, йдуть на «відпочинок»!
Чи можу я бути упередженою?
⁃ Так, звісно. Я лише та, хто зажди поруч: зрозумію, підтримаю, змотивую.. Але ж спілкуюся з його колегами, чую, з яких питань звертаються. Був би дебілом, не консультувалися… Останні дні після написання рапорту телефон розривався від дзвінків офіцерів: «Та ви що? Серйозно? Не може бути!!! А ви підіть на прийом до…» Чоловік спілкувався стримано, але я знаю, що йому небайдужі ці слова підтримки.
Не хочу, щоб пост сприйняли, як «Плач Ярославни» Хоча, чесно, плакала лише тоді, коли приніс додому коробку з дипломами / грамотами/ нагородами…
А тепер бачу лише позитив у цьому:
⁃ отримає (сподіваюся) грошову допомогу при звільненні (не потрібно тепер думати: в кого ж позичати кошти на більшу квартиру);
⁃ Хороша пенсія (тис 10-15): дійсно, вважаю це більш-менш гідним грошовим забезпеченням;
⁃ На щастя, є пропозиції щодо працевлаштування;
⁃ детально підготується і складе іспит IELTS (зайвим не буде та й є плани);
⁃ і якби не карантин, я ці рядки писала б із навколосвітньої подорожі (була така домовленість після звільнення в запас)
Чи мені «за державу обидно»?
-Ні!
Держава заслуговує на керівників, яких обрала.
Всім удачі!
за матеріалами аккаунта Iryna Kevliuk
