Костянтин Стогній: Пане президент, припиніть працевлаштовувати iдіотів! Коли вони міняли собак на газ, це було смішно. Але коли міністр юстиції вважає..
Держави існують до того часу, поки є люди, які готові за них воювати.
Дякую Ігорю Брановицькому за героїзм, сміливість та вірність Україні.
Під час оборони аеропорту Донецька витягнув на собі двох пoрaнeних з нового терміналу (серед них старшина Анатолій Свирид) і повернувся назад — разом із «Сєвєром» та Василем Соколовським, де був захоплений у полон. За повідомленнями очевидців, після тортур і знущань у полоні над побратимами добровільно визнав себе кулеметником, якого розшукували бойовики. Після кaтyвaння був зaстpелeний двома пoстpілaми у голову російським терористом Павловим («Моторола»). У березні ідентифікований серед загиблих, яких вивезли з Донецька.
Похований 3 квітня на Берковецькому кладовищі Києва (ділянка 86, ряд 11, місце 3)
Оборона терміналів міжнародного аеропорту “Донецьк” імені Сергія Прокоф’єва тривала 242 дні. У Донецьку один аеропорт, у Києві їх два. Рашистам не по зубам наша Україна.
Вічна пам’ять та шана Герою Ігорю Брановицькому!
Ніколи не забудемо!
Ніколи не пробачимо!
Ігор Євгенович Бранови́цький (25 квітня 1976, Київ, Українська РСР — 21 січня 2015, Донецьк, Донецька область, Україна) — український військовик, кулеметник 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї десантно-штурмової бригади, учасник війни на Сході України, захисник Донецького аеропорту. Герой України, лицар Ордену «Народний Герой України» (посмертно).
Сегодня снова твой день рождения, но тебя рядом нет.
Пусть не будет совсем настроения, вспомню счастье тех лет.
Где вместе время проводили, с тобой все поровну делили и никогда мы не грустили…
Как я хочу твой слышать голос и рассказать свою печаль,
поговорить, о том, что было, о том, что будет – помечтать!
Но ты далеко, вне зоны связи и недоступен – мне так жаль.
Так пусть расскажут же ветра, как скучает без тебя сестра…
За матеріалами зі сторінки Irina Vladimirovna
