Ірина "Чека" Цибух: У 2014 нашим вразливим місцем був схід. Зараз, дай Боже, щоб ним не стали мої однокласники у Львові
Серед найвідоміших медиків добровольчого батальйону "Госпітальєри" однозначно є 25-річна Ірина Цибух.
Волонтерка, колишня медійниця Суспільного, активістка у сфері політики пам'яті, принципова (за відгуками деяких знайомих – аж занадто), красива й страшенно закохана в український схід людина.
Ірина, як вона сама каже, як особистість виросла на сході, хоч приїхала сюди вже майже повнолітньою.
Ще до повномасштабного вторгнення вона волонтерила для військових по всьому фронту, проводила лекції про Революцію гідності (і свою участь у ній) у Костянтинівці, знімала проєкт про деокупацію захоплених бойовиками міст у Маріуполі та свій перший документальний фільм про життя і потреби тутешніх підлітків "Відстань" у Мар'їнці. Презентацію останнього в Сєвєродонецьку та Києві 24 лютого 2022 року зірвала російська армія.
В Ірині добре видно людину, яка відчула і пропустила крізь себе війну до 2022 року. З першими перемогами, Мінськими домовленостями і волонтерським забезпеченням армії.
Нині на сході вже третій рік Ірина працює бойовою медикинею. У березні 2024 вона стала лауреаткою премії УП 100. Сила жінок.
Ми зустрічаємося з нею в Краматорську, в будинку військових однієї з бригад ДШВ, яких свого часу вона пораненими вивозила з позицій. Тут Іра, перериваючись на наші запитання, чекає свого чергування на евакуацію.
В інтерв'ю "Українській правді" Ірина Цибух розповідає, як у неї зародилася любов до Донеччини та Луганщини, чи змінився цей регіон за десять років війни, наскільки побачене нею на фронті збігається з тим, що декларує державна політика.
Дивіться відео:
