Насправді все було вирішено задовго до тих “дебатів”, і Порошенко це прекрасно усвідомлював.

Проте пішов на стадіон випити ту чашу концентрованої ненависті та брехні – бо може як завжди дивився трохи наперед?

Швидкоплинний “тріумф” Зеленського, який з лісточка бив під дих методичками звинувачень, обернувся провалом на всіх напрямках, і немає жодного з тих питань від “простих людєй із інтернета”, на яке б “новоє ліцо” дало відповідь.

Навпаки – зганьбилося, посилило проблеми та знищило здобутки.

Замість “покарання вбивств на Майдані” – реванш.

Замість “закінчення війни” – збільшення втрат та занепад армії.

Замість “визволення патріотів” – переслідування військових.

Замість “відрубаних рук” – колапс економіки та загроза дефолту.

Замість “припинення кумівства” – Коломойський з партнерами по бізнес-кварталу.

Замість “епохи бідності” – виживання.

Тільки тепер є одна відмінність – нема кого призначити винним, “давать 24 часа” та нарвано кидати виклики, а жалюгідно “дебатувати” доводиться хіба що перед лукавим Шустером чи в недолугих відеокліпах.

І виглядає все це далеко не так весело як рік тому – така ціна перемоги на брехні.

А єдину правду тоді сказав якраз Порошенко – про “не кіт у мішку, а мішок із олігархами та екс-регіоналами”.

Залишилось дочекатись коли це нарешті дійде до добрих українців, як не через голову, так через шлунок, печінку та шкіру.

Дорога правди довга, “через рік так через рік”

за матеріалами аккаунта Валерія Прозапаса