Користувачі мають можливість самостійно регулювати напір, напрямок та температуру води вбудованого біде, а також проводити експрес-аналіз сечі та вимірювати артеріальний тиск за допомогою спеціальних кнопок на пульті. Як і в салонах дорогих автомобілів, унітази з Японії здатні запам'ятовувати та застосовувати налаштування залежно від користувача.

Проблемою японських унітазів високої технологічності було достаток піктограм і кнопок на пультах, що часто збивало з пантелику іноземних туристів. Напередодні Олімпійських ігор 2021 року в Токіо японський уряд зажадав від виробників унітазів стандартизувати символи на пультах розумних унітазів.

Однак у Японії поряд із передовими технологіями збереглися і простіші пристрої — традиційні чаші для підлоги. Вони часто зустрічаються у громадських місцях. У деяких туалетах встановлюються як унітази західного (WS), і японського стилів (JS).

На туристів чекає дилема при використанні туалетів у японському стилі. Неможливо сісти на такі унітази повною мірою, необхідно зайняти позу «орла», причому звертатися обличчям до зливного бачка, а не до дверей, як заведено в інших країнах. Про це інформують спеціальні таблички, встановлені у туалетах.

Традиційний японський унітаз, або Washiki, формою нагадує тапочок. Його передня частина, звана «Кінкакусі», є захистом від бризок при змиві. Тому сидіти на ньому треба обличчям уперед. Це зумовлено як зручністю, і культурними традиціями.

Сходознавець Куланов Олександр андр Євгенович у книзі «Зворотний бік Японії» розповідає про культурну особливість японців, пов'язану з традицією використання туалету. Він наводить слова японського журналіста, який зазначає, що в туалеті людина перебуває у вразливому стані і не може чинити опір у разі небезпеки. А обличчям вони не можуть зустріти смерть. Тому японці вважають за краще сидіти в туалеті обличчям до стіни, навіть якщо це означає прийняти менш захищену позицію.