«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

28 вересня — святого Микити.

В цей день моляться до нього і просять здоров’я для дітей.

28 вересня Православна церква вшановує пам’ять великомученика Микити Готського, який був гот за походженням, народився і проживав на берегах Дунаю. Він прийняв хрещення від єпископа Феофіла. Спільно з готським єпископом Вульфілою поширював християнство серед одноплемінників. Воював у військах вождя Фрітігерна проти язичника Атанаріха. 

Коли до влади прийшов Атанаріх, Микита продовжував проповідувати християнство і викривав правителя в гріху. Святого взяли під варту і піддали різним мукам, але він стійко переніс всі страждання і не зрікся віри. У 372 році Микита був страчений через спалення. Незабаром від його мощів почали відбуватися зцілення і чудеса.

Святому Микиті моляться про здоров’я домашньої птиці, також його вважають захисником дітей від хвороб.

28 вересня: традиції і звичаї дня

У народному календарі духовний вождь християн-готов постає зовсім в іншому вигляді. Стільки прізвиськ дано цьому святому тому, що з цього дня починають стригти овець, зрізати ріпу, різати домашніх гусей. Дикі ж гуси відправляються в цей період в теплі краї.

Селяни вважали абсолютно очевидним спорідненість однойменних святих. Зазвичай преподобного Микиту Халкідонського, який проживав в IX (день пам’яті 10 червня) і великомученика Микиту Готського (пам’ять 28 вересня) землероби сприймали як одну особу, яку двічі поминають в святцях. Вона отримала визначення в народному календарі Микита осінній і Микита весняний. Обидва святі є покровителями гусей.


 


По поведінці гусей 28 вересня судили про погоду на найближчий час:

Гусак піднімає лапу – до холоднечі, стоїть на одній нозі – до морозу, ніс ховає під крило – до ранньої зими, в воді полощеться – до потепління.
Гуси низько летять – до малої весняної воді, високо – до повноводдя на весні.
І сьогодні Чумацький шлях іноді називають Гусячою дорогою. У давнину вірили, що по цій дорозі гуси відлітають восени і прилітають навесні.

З Микити починали домашніх гусей різати на продаж. Одні покладали великі надії на вдалу торгівлю, інші скептично ставилися до такого виду заробітку.

28 вересня – свято мисливців на диких гусей і гусятників. На час свого відльоту на південь гуси, особливо старі, добре набирають вагу. Тому в цей день багато мисливців відправлялися в ліс, щоб підстрелити пару-трійку диких птахів.

Крім гусячого полювання на Микиту влаштовували гусячі бої. Виховати бойового гусака – непросто. Знання і досвід про це передавалися від батька до сина. У багатьох місцях на протязі десятиліть існували цілі династії власників, які вирощують таких птахів. Гусаков-бійців годували окремо від інших гусей. Ті, які не один раз успішно проявили себе в бойовому мистецтві, дорого цінувалися і робили славу господареві.

Було прийнято влаштовувати застілля з гусятиною, приготовленої різними способами.

Існувала думка, що охороняє гусей дідусь Водяний. Тому в Микитин день його «задобрювали», кидаючи гусака без голови. Такий звичай підтримувався широко поширеним повір’ям: все літо гуси «знаходяться під наглядом» водяного, який їх охороняє. За це в ніч на Микиту-гусятника йому дякували, жертвую гусака без голови. Якщо ж це не зробити, то господар вод буде мучить та ізводить птицю.

Голову жертовного гусака несли на пташиний двір «для рахунку домовику», який проводе власний облік живності – «по головах». Якщо ж домовик дізнається про подарунок водяному, то може сильно розгніватися і тоді господарям буде непереливки.

Ще в цей день стригли овець, які до настання справжніх холодів встигали обрости новою шерстю. Знята шерсть йшла на вовняні онучі і валянки.


 


На Микиту прибирали ріпу, обрізали корінь і бадилля. Ріпу їли свіжу, варену, парену, в’ялену. З неї пекли пироги, варили кашу, робили квас.

У цей день знахарі лікували своїми змовами дитячі хвороби. Дітей поїли і вмивалися водохресною водою.

28 вересня: прикмети і повір’я

Якщо 28 вересня ясно, то на наступний день буде вітряно.
Дощ іде – до пізньої і сирої весни.
Багато мурашників в лісі – до холодної зими.
Якщо на Микиту гусак пропав, то його водяний забрав.
Дикі гуси на землі сидять – до теплої осені.
Качки пірнають на ставку – до дощу.
Щоб зуби весь рік не боліли в цей день потрібно покуштувати блюдо з ріпи.
День благополучний для далеких поїздок.

За матеріалами Доброта

Все буде Україна