У церкві 27 листопада вшановується пам’ять святого Філіпа, який відноситься до числа 12 апостолів, учнів Ісуса.

Інші назви свята: «Пилипівки», «Пилипові заговини», «Куделиця», «Заговини».

В Євангелії від Іоанна сказано, що Філіп походив з одного роду з Петром і Андрієм, був покликаний учні одночасно з ними. Крім того, він був одружений і виховував дочок, що є підтвердженням того факту, що апостоли не були апріорі самотніми. Проповідуючи християнство, Філіп прославився великою кількістю чудес. Так, одного разу він навіть воскресив померлого немовляти, якого до нього принесла безутішна мати.

Як-то раз на Пилипа язичники напали і хотіли побити його камінням. Проте доказ існування Ісуса Філіп воскресив небіжчика, якого проносили у цей час на ношах. Як би там не було, але своє життя Філіп мученицьки закінчив – язичники стратили його за місіонерську діяльність.

27 листопада: традиції та звичаї дня

27 листопада виносили їжу для будинкового за межі хати. Це робилося для того, щоб попросити будинкового зберегти худобу протягом зими – вірили, що після цього вона не буде хворіти. Також у цей час закінчувалися весілля. Починалося прядіння. Дівчата вечорами збиралися в одному будинку, приносили з собою роботу (зокрема, прядки) і проводили час за розмовами, жартами й примовками. Казали: «У ледачої прялі немає сорочки». Не заохочували лінощі і відмова від роботи.

27 листопада багато дівчата починали ворожити. Вони залишали шматок яловичини від вечері і клали її під подушку, запрошуючи судженого «заговеться». Говорили, що після цього у сні прийде наречений. Також розпочинався період так званих бабських засидок, коли жінки збиралися в одній хаті і пряли вовну, льон, розмовляли і співали пісні.