Сакральний зміст Різдва Христового для українців: що нам обіцяє це свято і які з наших традицій найкращі
День народження Господа нашого і Спасителя – Різдво Христове – одне з найвеличніших свят, яке відзначається усіма християнськими церквами світу (православними, католицькими, протестантськими), багатьма державами світу, організаціями, спільнотами, родинами.
За Григоріанським календарем святкування припадає на 25 грудня, за Юліанським – на 7 січня. Більшість християн усього світу величають народження Сина Божого 25 грудня. І це – не лише католики, а й протестанти, яких більшість у США та Європі, православні США, Канади, Греції, Туреччини, Румунії, Болгарії, греко-католики Канади та інших країн. За юліанським календарем – Росія, Казахстан, Киргизстан, Сербія, Грузія і до цього року – Україна.
Цьогоріч нарешті й ми на законодавчому рівні приєдналися до цієї двомільярдної частини світу зі святкуванням Різдва Христового. Розмови про бажання зробити це розпочалися давно, багато українців і раніше свідомо змінили дати свого святкування Різдва із 7 січня на 25 грудня. Бо саме так у нас було ще з 1923 року, коли на Всеправославному Соборі в Константинополі ухвалили 25 грудня як Різдво Христове для всіх православних християн.
Проте радянська влада цілеспрямовано змінювала власною ідеологією все, що зародилося і стало традицією у нас значно раніше. А у 1929 році вона перемогла і в царині духовності та, за традицією, внесла і тут свої корективи, скасувавши Різдво взагалі і встановивши навзамін своє свято – Новий рік.
Оскільки наші законодавці відновили справедливість загальнохристиянського святкування, можна було б полегшено зітхнути і готувати кутю та 12 страв у відроджений Святвечір, 25 грудня.
Але ось уже багато років, як звичаї святкування 7 січня в кожній родині набули особистісного значення, власного забарвлення, виробилися унікальні звичаї, символи, прижилися певні цінності, тому багато українців за традицією святкуватиме Різдво 7 січня.
Напевне, лише законодавчі зміни – це лише частина роботи в цьому напрямі, має ще пройти певний час, щоб усе стало на свої місця остаточно. А наразі, принаймні у 2017 році, кожна родина для себе вирішуватиме, коли вона святкуватиме велике Різдво. Тим паче, жодна писемна пам’ятка не дає точного свідчення – ні року, ні місяця, ні дня, – коли саме народився Син Божий.
Головне – знати про те, що в ці дні Господній Син був посланий Богом на землю задля спокутування гріхів і спасіння людства. І що вже його народження поділило історію на “до нашої ери” та “нашу еру”. Українці й славні тим, що сотні років попри все бережуть традиції і звичаї, трепетно ставляться до всього духовного, що отримали у спадок, удосконалюють і розвивають його. І Різдво Христове – яскраве тому підтвердження.
