20 листопада – день святого Федота. Федотів день
У православній церкві 20 листопада вшановується пам’ять святого Федота – одного з мучеників, які постраждали за віру в Христа (всього їх було близько 30 осіб). Саме Федот разом зі своїми товаришами відкрито проповідував християнство, незважаючи на те, що язичники примушували його відректися від своєї віри. В результаті, Федот був заарештований і страчений.
20 листопада селянки починали прясти, але перед початком роботи обов’язково молилися святому Федору для того щоб попросити захисту і допомоги, адже саме Федір був відомий як покровитель жіночого рукоділля. Одночасно відзначали свято Федлра-льодоставу, оскільки водойми вже замерзали, і встановлювалася морозна погода. Селяни починали ходити на риболовлю, але одночасно спостерігалися ожеледь, а тому, намагалися дотримуватися граничну обережність. Дорослі в цей день загадували дітям загадки про лід.
20 листопада – день ікони Божої матері з немовлям «Взиграніє немовляти»
ікона Божої матері «Взиграніє немовляти»
20 листопада вшановується ікона Божої матері з Маледнцем «Взиграніе», яка вважається однією з самих незвичайних і унікальних ікон хоча б тому, що на ній немовля Ісус зображується в русі, а не статично, як на більшості образів.
Згідно з історичними даними, «Взиграніе» – «жіноча» ікона, яка представляє собою копію аналогічного візантійського образу і є чудотворною. У всякому разі, їй часто моляться жінки, які довго не можуть зачати дитину. Можна приходити до образу і парою, щоб молитися разом з чоловіком. Часто 20 листопада замовляється і молебень під назвою «Взиграніе». Особливо це стосується жінок, які повинні в скоро часу народити дитину.
Вважали, що в цьому випадку немовля буде здоровим і виросте міцним. У свідомості російської людини саме 20 листопада по вищезгаданих причин вважається торжеством материнської любові. Тому, матерям виявляли особливу шану і повагу.
20 листопада: традиції та звичаї дня
В цей день на водоймах вставав лід, завдяки якому можна було приступити до підлідної риболовлі і їздити прямо по поверхні водойм. Селяни вважали, що лід, це не просто природне явище, але і дуже могутній дух, який бореться з водяним за владу на річці. Взимку всі водяні духи: водяниця, водяні, болотники і болотниця, ховалися на дні болота і річки в своїх палацах і спали до весни. Тому льодовому духу взимку приходила сила.
В цей день ще прийнято було годувати зимових птахів, особливо раділи появі зимородка, це означало, що зима нарешті повністю вступила в свої права. Вважалося, що спів зимородка на гілці перед вікном це на щастя.
