Причому храми на Зелені Свята заведено прикрашати зеленню: на підлогу зазвичай кладуть свіжоскошену траву, ікони прикрашають весняними квітами та молодими гілками дерев. Багато віруючих в цей день приносять з собою до церкви кілька гілок берези, щоб освятити їх, а потім поставити у себе вдома (зазвичай освячені гілки ставили близько ікон). Вважається, що таким чином можна захистити свій будинок і себе заодно від усього зла. Взагалі, береза є головний атрибут свята, її гілки символізують силу Святого Духа.

    Ще одна традиція дня — влаштовувати застілля і запрошувати на торжество всіх родичів, друзів і близьких. До речі, через те, що П'ятидесятниця — це не пісний день, то у господинь є можливість продемонструвати всю свою кулінарну майстерність і порадувати своїх гостей найрізноманітнішими стравами. Однак традиційною стравою на Трійцю був і залишається коровай.

    Раніше в День Святої Трійці влаштовувалися справжні народні гуляння — ближче до вечора у всіх селах починали водити хороводи, співати пісні і танцювати. Варто зазначити, що забави на Зелену Неділю не втрачають своєї популярності дотепер.

    Крім того, в Тройцю завжди було заведено свататися. Так, вважалося, якщо посвататися на П'ятидесятницю, а весілля зіграти на Покров — день, коли, на думку наших предків, осінь зустрічається з зимою, то щасливе спільне життя забезпечена.

    Також існує ще ряд традицій, пов'язаних з підготовкою до Трійці. Наприклад, за пару днів до свята віруючі зазвичай влаштовують генеральне прибирання в будинку. Річ у тому, що в сам День Святої Трійці не можна забиратися, а також шити та прати, іншими словами, виконувати якусь роботу по дому. А в батьківську суботу — день, що передує Трійці, — заведено відвідувати кладовища і поминати покійних.