Все буде Україна

Як повідомляє Цензор.НЕТ, розповідь Катерини навела Віра Хвуст, яка збирає розповіді про пережите під час війни, яку Росія розв'язала проти України.
Читайте також: "Європа не має права реагувати мовчанням на те, що відбувається з Маріуполем", - Зеленський
Наводимо текст:
"Знаєте те відчуття, коли боляче? Одного разу я закохалася в хлопчика, а він у мене ні, і я думала, що це боляче. А виявилося, що боляче бачити, як твоя мама помирає на твоїх очах. А братик приходить до неї і каже: "Мамочка, не спи, замерзнеш". І ми ніколи не потрапимо до її могили. Вона залишилася у сирому та темному підвалі.
Ми ходили до ванної кімнати, спали, їли залишки їжі в одному підвалі.
А якось дядько Коля зловив голуба, то був певно день п'ятий чи шостий, і ми його смажили і їли. А потім нас всіх рвало.
Мама трималася до кінця, за 3 дні до евакуації померла.
Я сказала братові, що вона міцно спить і щоб не будили її. Але я думаю, що він все зрозумів. Зрозумі ще коли померла наша сусідка, і ми не могли її вивезти, і вона почала пахнути. А потім стало тихо і дядько Коля виніс її, і сам підірвався на розтяжці. Мама дуже плакала. Після смерті тата дядько Коля був найближчою людиною.
... трупи так погано пахнуть. Вони були там скрізь. Я закрила очі брата шарфом моєї матері, щоб він не бачив їх. Поки ми бігали, мене кілька разів ледь не знудило.
Я більше не вірю у вашого Бога. Якби Він був, ми б не страждали так сильно. Моя мама ніколи не робила нічого поганого, чуєте. Вона навіть не залишила дядька Колю на ніч в іншій кімнаті, поки вони не одружилися. Вона ходила до храму і часто сповідалася, і я теж. Дядько Коля навіть кинув палити, щоб мама не нервувала, що то гріх. А ваш Бог взяв і забрав її. Батюшка там мені щось казав, що мама буде служити Богу, але краще б вона служила тут, виховуючи нас.
Ненавиджу росію. Там мій рідний дядько. Вгадайте, що він сказав мені сьогодні по телефону? "Катя? Яка ще Катя? Дівчинко, я не знаю вас. Яка війна, яка Катя?". А потім написав з лівого номера "Катенько, не пиши мені. Це небезпечно для мене та моєї родини. А маму вже не повернути".
Ненавиджу їх! Це була його рідна сестра?! Як таке можливо?
... знаєте, думаю я повернуся в Маріуполь. І я буду жити на тому ж місці. І кожного разу, в той самий день я буду спускатися в підвал нового будинку і класти квіти.
А ще страшно, коли діти плачуть, а не можна. Не можна, щоб це почули. Ці виродки знаходили людей у підвалах і вбивали їх. Ті, хто вижив, казали, що російські військові можуть гвалтувати дітей і старих, і навіть трупи.
Якщо Бог існує, то чому Він це дозволяє?
Я більше не хочу жити. Нас, мабуть, зараз розділять. І я мабуть не побачу свого брата. Навіщо? Чому цей путін нас рятував? Добре жили, навіть машину купили. Дядько Коля обіцяв навчити мене їздити. Вони навіть її спалили. А квартири немає. Я хочу померти, але не можу.
... Обійміть своїх дітей! Інакше вас не стане, і вони не запам'ятають ваш запах. Якщо я витримаю, а потім у мене будуть діти - я буду їх обіймати цілодобово"... Джерело: https://censor.net/ua/n3330799