Преподобний Анатолій, затворник Печерський у Ближніх печерах
Преподобний Анатолій відбував подвиг у Печерському монастирі. Відомо, що він жив у XII ст., був пострижений у ченці, провів життя в затворництві й одержав від Господа дар чудотворення. Його називали старий старець Анатолій чудотворець. Він упокоївся наприкінці XII ст. Його мощі зберігаються в Ближніх печерах. В акафісті всім преподобним Печерським про нього сказано: «Радуйся, Анатолію, пережитий душею і розумом ціломудрений». Пам’ять преподобного Анатолія вшановується 16 липня (З липня за ст. ст.).
Преподобний Анатолій жив у XIII ст., відбував подвиг у Печерському монастирі. Коли і де він народився, хто його батьки немає відомостей. Відбував подвиг у затворі. Подібно до преподобних отців Печерських, він догоджав Господу постом і молитвою. Упокоївся в монастирі. Його нетлінні мощі знаходяться в Дальніх печерах. В акафісті всім Печерським преподобним про нього не сказано нічого.
Після мученицької кончини святителя Филипа († 23 грудня 1569;) тіло його було поховано в Отрочому монастирі, в Твері. Ченці Соловецької обителі, де він раніше був ігуменом, випросили у 1591 році дозвіл перенести його мощі в свій монастир. Багатостраждальне нетлінне тіло було покладено в могилу, приготовлену єпископом Филипом для себе ще за життя, під папертю храму преподобних Зосими і Саватія Соловецьких, близько гробу старця Іони (Шамина), улюбленого наставника його в чернечих подвигах.
29 квітня 1646 ігумену Соловецької обителі Іллі послана була грамота Патріарха Йосифа про урочисте відкриття мощей святителя і чудотворця Филипа. 31 травня мощі переклали в нову раку і поставили в Преображенському соборі.
У 1652 році Никон, тоді ще митрополит Новгородський, запропонував перенести до Москви мощі трьох святителів-мучеників: митрополита Филипа, Патріархів Іова та Єрмогена. З благословення Патріарха Йосифа митрополит Никон відправився в 1652 році на Соловки за мощами святителя Филипа і урочисто переніс їх до Москви. В руки святого була вкладена покаянна грамота царя Олексія Михайловича, в якій він благав про прощення гріхів свого прадіда Івана Грозного, "схиляючи" свою владу перед владою церковною. 3 липня святі мощі зустрічали в Москві: "пастир, невинно вигнаний, був повернений на свій престол". В Успенському соборі "на самій середині стояв він 10 днів" і в усі дні з ранку до вечора був дзвін, як у Великодній тиждень. Потім святі мощі були поставлені в Успенському соборі біля південних дверей вівтаря.
На місці зустрічі мощей святителя Филипа московським духовенством і народом був споруджений хрест, від якого отримала свою назву Крестовська застава в Москві (біля Ризького вокзалу).