12 листопада вшановують Озерянську ікону Божої Матері.
За переказами, образ був знайдений в кінці XVI століття біля села Озеряни - звідси й назва ікони "Озерянська".
Під час татарських набігів на Україну один селянин з села Озерянки вийшов влітку косити траву на лузі. Від одного удару коси почувся людський стогін. Косар нахилився і побачив свічку, запалену перед іконою Божої Матері. Ікона була написана на полотні і від удару коси розрізалась на дві половини. Він, звичайно ж, відчув, що його вчинок страшний для нього і для оточуючих. Селянин узяв ці дві половини ікони, благоговійно помістив у себе в молитовному куті, запалив перед нею свічку і до ранку знайшов ікону цілою, лише тонкий слід розсічення залишався. На місці явлення ікони згодом виникла обитель, що отримала назву Озерянської, де була поставлена чудотворна ікона Богоматері, названа також Озерянською, від якої стали відбуватися рясні чудотворіння. У 1794 р. ікона перенесена в Преображенський Курязький монастир.
З давніх давен свята ікона відома на Слобідській землі завдяки чудесним благодіянням і чудесам, котрі сповна виливаються від неї. За молитвами Пресвятої Богородиці біля ікони багато людей отримувало і отримують зцілення від душевних і фізичних недуг. Перед іконою, за переказами, прозрів Григорій Квітка-Основ'яненко. У книзі «Сказання про Святої чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Озерянської», виданій у Харкові в 1892 році, наводиться чимало інших прикладів чудесних зцілень. Зцілився житель Чугуєва, що мав всохлу руку, зцілення хворої ноги отримав селянин села Липці, що під Харковом, а дві сестри єпископа Катеринославського і Таганрозького Серапіона позбулися, як і Григорій Квітка, сліпоти.
Коли в липні-серпні 1871 року в Харкові лютувала епідемія холери, в місто з Курязького монастиря була принесена чудотворна Озерянська ікона. Її невпинно носили по домівках харків'ян, крамницях, вулицями, площами. І всюди служили молебні. У книзі «Сказання про Святу чудотворну ікону Пресвятої Богородиці Озерянської» читаємо: «У цей час загального страху і зневіри, куди прибувала чудотворна ікона Богоматері в будинок, всі там відразу оживали, підбадьорювались, поспішали до неї прикластися. Прикладалися не тільки православні, а й іновірці: євреї і магометани, бо бачили від неї силу, оживляючу і таку, що зцілює. І молитва віруючих була почута ... »Холера відступила, а городяни ще більше увірували в благодать Озерянського образу Богоматері.
За матеріалами Храм Апостола Любові
