Попри розповсюджений міф, Степан Бандера ніколи особисто не очолював УПА, пише Укрінформ.

Український інститут національної пам’яті пояснює, що Бандера очолював Організацію українських націоналістів (революційну) і Закордонні частини ОУН у 1946 —1959 роках. Українською повстанською армією безпосередньо командували Василь Івахів, Дмитро Клячківський, Роман Шухевич і Василь Кук.

Степана Бандеру нацисти 4 роки тримали в ув’язненні, зокрема в одиночній камері концтабору Заксенгаузен. Відрізаний від світу, він не знав, чи продовжують боротися побратими в Україні. Але лідер ОУН все одно не погодився відкликати Акт відновлення Української Держави.

30 червня 1941 року ОУН(б) проголосила "Акт відновлення Української Держави".

А вже 5 липня Степан Бандера через відмову відкликати "Акт відновлення…" був посаджений у Кракові під домашній арешт, а в подальшому був в’язнем тюрем у Берліні; звідти потрапив до концтабору Заксенгаузен. Почалися масові арешти учасників ОУН – за деякими даними, було заарештовано 80% керівного складу ОУН(б). "Відновлена держава" не проіснувала й тижня.

Степан Бандера був убитий агентом КГБ у Мюнхені у 1959 році. Досі залишається символом українського спротиву.

Біографія
1 січня 1909 року Степан Бандера з'явився на світ у родині греко-католицького священика в селі Старий Угринів (знаходиться на території сучасної Івано-Франківської області, а в ті часи було у складі Австро-Угорської імперії).

Активною політичною позицією Степан пішов у батька: той теж брав активну участь у політичному житті, був свого часу послом у парламенті ЗУНР - УНР у Станіславі.

Бандера відучився в гімназії, потім до 1933 року навчався в Агрономічному відділі Високої Політехнічної школи у Львові. Вже тоді польська влада взяла хлопця "на замітку" за участь в українських національних ініціативах. Закінчити Політехнічну школу у Бандери так і не вийшло: його заарештували напередодні дипломного іспиту.

В Організацію Українських Націоналістів (ОУН) Бандера вступив ще в 1929 році, а за чотири роки став на західно-українських землях офіційним крайовим провідником ОУН.

В ОУН Бандера проявив себе як радикальний політик: наприклад, він організував кілька політичних вбивств (у тому числі секретаря консульства СРСР у Львові Олексія Майлова – як відповідь ОУН на Голодомор в Україні).

У 1936 році Бандері винесли вирок – довічне ув'язнення, проте після захоплення Польщі Німеччиною в 1939 році політичний діяч вийшов на свободу. У цей період Бандера працює над розширенням мережі визвольної організації на територію всієї України – але планам цим не судилося збутися: в організації починається розкол.

Частина ОУН, яка остаточно перейшла під керівництво Бандери, отримала назву "бандерівці" або ОУН (б). За допомогою цих прихильників Бандера мріяв створити незалежну Українську державу на західноукраїнській території. Про її створення він і проголосив 30 червня 1941 року у Львові – але німецька влада не підтримала подібне рішення. Бандеру заарештовують і кидають у концтабір Заксенгаузен.

Після цього українські підрозділи УПА (остаточно були сформовані навесні 1943 року) починають боротися не тільки проти польських і радянських партизанів, а й проти німецької окупації. При цьому сам Степан особисто ніколи не очолював УПА.

Звільнився Бандера в 1944 році. І відразу ж повернувся до діяльності в ОУН.

У 1959 році Бандеру вбили в Мюнхені, де той провів останні роки життя. За смерть Бандери відповідальність несе радянський агент Богдан Сташинський.