2 січня - Передсвято Різдва Христового
2 січня — 2-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 363 дні (364 дні — у високосні роки).
Із 20 грудня / 2 січня розпочинається передсвято Різдва Христового, а через п’ять днів настане і саме Різдво.
За календарем віряни сьогодні вшановують священномученика Ігнатія Богоносця, На честь цього святого у храмах служать молебні та влаштовують хресні ходи. У народному календарі йдеться про те, що велика увага 2 січня приділяється захисту будинків від злих сил. За погодою у день 2 січня можна судити про те, яким буде урожай. У цей день починали готуватися до святкування Різдва. Господині прибирали в будинках, запасалися продуктами, фарбували меблі і стіни. Всі розучували колядки, пісні, шили карнавальні костюми.
Дванадцять днів Різдва
Дванадцять днів Різдва, також називається Різдвяні дні або Святки, це дванадцять святкових різдвяних днів, що починаються після свята Різдва Христового. У західноєвропейських традиціях святкування, “День Різдва” є “Першим днем Різдва” а Дванадцять Днів це дні від 25 грудня – 5 січня, включно. В традиціях більшості християнських деномінацій; на приклад, Англіканського співтовариства і Лютеранської церкви, Дванадцять Днів святкуються аналогічно, в той час як у деяких, наприклад, у Римо-католицькій церкві, “Святки” тривають довше ніж Дванадцять Днів Різдва.
Традиції на 2 січня
Головна ознака цього дня — забій свиней, призначених до різдвяного столу. На Закарпатті існувало прислів’я: «Браття, завтра Ігнаття. Хто має свині, най ріже нині». Тут вірили, що, якщо зарізати свиню в інший час, м’ясо зіпсується.
В українців, як і в інших європейських народів, поодиноко побутували ворожіння за нутрощами свині. Головна мета цих ворожінь — передбачення погоди та врожаю в наступному році. Слід зазначити, що гаруспіція — ворожіння за нутрощами тварин — належить до найдавніших прикмет релігійно-магічного походження.
Цього дня заборонялося прясти та прати. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, прибирали і мастили у хаті, чоловіки заготовляли дрова, лагодили сани. Хлопці, зібравшись окремо, розподіляли між собою ролі для вертепних дійств, ладнали зірку та костюми, вчили тексти і пісні.
А дівчата на вечорницях виготовляли хатні прикраси, адже їм належала особлива роль. Виготовляли «голубці» у вигляді птахів. Для цього брали шкаралупу з-під яйця, з обох боків проколювали два отвори та просовували кольоровий папір. Такі вироби підвішували до сволока. Як відомо, фігурка птаха ототожнювалась у наших давніх предків із небесним світилом — сонцем.
Народні прикмети на 2 січня
- Вечірня зоря має рожевий колір, а ранок сірий і похмурий – буде ясний день і вечір зі слабким вітром. Яскраво-жовтий, а також золотистий, рожевий, зеленкуватий кольори вечірньої зорі – на суху, часто вітряну погоду.
- Хмари йдуть проти вітру – піде сніг.
- Білі хмари – на вітер, сині – буде тепло.
- Якщо до Різдва буде багато бурульок під стріхою, добре вродить ярина, особливо ячмінь.
- Коли колють до Різдва кабана, звертають увагу на селезінку: як до заду товстішаа – ще зима буде товста, а як тонша, то і зима буде м’якша.
- У цей день з дерев і чагарників струшують сніг. Чим більше снігу вийде струсити, тим більший урожай вдасться зібрати влітку і восени. Особливо часто сніг струшували з яблунь, оскільки 2 січня вважали “яблучним днем”.
- Якщо на деревах іній, тож, погода буде ясною.
- Зоряне небо віщує багатий урожай впродовж усього року.
- Якщо синиці голосно щебечуть – то, за прикметами, чекай довгі, холодні дні.
- За прикметами, яка погода 2 січня, таким і буде місяць серпень. Якщо на вулиці сльота і хуртовина – холодним і дощовим, а якщо мороз і ясно – то спекотним і сонячним.
